- розпрягти
- —————————————————————————————розпрягти́дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпрягти — див. розпрягати … Український тлумачний словник
розпрягтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозпрягати — а/ю, а/єш, док., перех. Розпрягти (коней, волів і т. ін.) … Український тлумачний словник
розпрягати — а/ю, а/єш, недок., розпрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. розпрі/г, прягла/, прягло/; док., перех. Звільняти від упряжі, випрягати (коня або іншу упряжну тварину) … Український тлумачний словник
розпрягатися — а/ється, недок., розпрягти/ся, яже/ться; мин. ч. розпрі/гся, прягла/ся, прягло/ся; док. 1) Звільнятися від упряжі, випрягатися (про коня або іншу упряжну тварину). 2) тільки недок. Пас. до розпрягати … Український тлумачний словник
розпряжений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрягти. || розпря/жено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розпряження — я, с. Дія за знач. розпрягти, розпрягати … Український тлумачний словник